Ранкова п’ятнадцятихвилинка самокритики скінчилась.
Була рання ранкова година, ми ввійшли до малої, ясно-синьо біленої хати з утоптаною глиняною долівкою, на якій лежало раннє сонце, яскраво-жовте в тій ранковій тиші, відмірюваній пронизливим цоканням селянського годинника на стіні.
Лікар подумав, що, як і у випадку з Граном, це звичайна ранкова ремісія, а з його досвіду це було лиховісною прикметою.
І достойно працював у монастирі святому Печерському, на небо подібному, Пресвятої Богородиці, яка сходить, як зоря ранкова, добра, як місяць, вибрана, як сонце.
Це могла бути й ранкова зоря, адже виїздив він глибокої ночі, а в липні світає рано.
Як знаєш, куди зникає ранкова імла, відомо тобі, де шукати сховок його.
Сонце вже піднялося вище верб, туман розходився, а з ним зникала й ранкова прохолода.
Коли засіяла ранкова зоря, відійшов, обіцяючи все, написане в заповіті, виконати ділом.