— трохи змінений рядок з поеми Джона Мільтона «Втрачений рай».
Мені отой голос дав зрозуміти Стуса ще й з інших м о тивів, тому що, з одного боку, густота ця емоцій, які, здава лось би, розривають сам рядок, наповненість цього слова.
Я оглянув той довгий, нужденний закруглений рядок фаетонів, і уся поезія, котрою повівало на мене гарне зелене квітчасте подвір'я, уся краса його одразу зникла, неначе засунулась за чорні хмари.
Коли він прочитав перший рядок, відлуння потривожило його знов:
Бродив по зоні, натикаючись на дерева й лавки, і намагався скласти бодай рядок.
Якими клятвами, якими пестощами спростовувався тоді кожен рядок цієї пісеньки: Жінки мінливі у житті своїм, Безумний той, хто вірить їм.
Магістр знов задумався над ним і вирішив, що рядок має звучати якось інакше.
Другий рядок має містити адресу результативного показника, якщо змінні фактори розміщені по рядках.
Кинув погляд на перший рядок листа, і чи то стогін, чи то гарчання вирвалося йому з грудей.