Ми йшли по тротуару і раптом побачили віддалік самітний вогник.
Здавалося б, кому потрібний старий, короткозорий учитель музики, самітний, нещасний, в години великого всенародного нещастя?
Але, трохи розваживши, я вирішив, що не такий я, зрештою, і самітний — мовчазність поблизьких могильних пагорбів та осяйне диво печер мовби заспокоювали мене й підносили на дусі.
Вулицею коло залишків старого оборонного муру йшов, поміж прохожими, що кудись спішили цього понеділка, самітний молодий чоловік.
По склі блукав самітний промінь , — освітить, бува, на хвилю шовковий жмут гриви, в уплітках , — руку в залізі з копієм, гранчасту бороду воя й спочине …
Неначе прийнявши вахту від заснулих птахів, у лузі заскрипів самітний деркач.
А ще моя нова чудова приятелька розповіла мені про святих і довела, що навіть у своїх найбільших дивацтвах я не самітний, не якийсь хворобливий, нікому не зрозумілий виняток, що є люди такі, як я, і що вони мене розуміють.
На вершині гори дрімав самітний двоповерховий будинок.
— Я самітний Крейтон Довгий Сук, тільки що побував у битві на Чорноводній, а це мій супутник, сір Ілліфер Безсрібник.