Щоправда, на правій ще висіла сириця, але то вже його не турбувало.
— Та ще, хвалити бога, є сириця в тілі , — глянув на потріскані черпаки рук, що теж не гуляли без діла.
Тоді далася бідному невольнику Тяжкая неволя добре знати: Кайдани руки-ноги поз' їдали, Сирая сириця до жовтої кості Тіло козацькеє проїдала".
— Ну, Лекеріє Петрівної не дуже чваньтесь, бо і в мене в наточанці є й сокира, й мотузки, й сириця, ще й, коли хочете, позичу вам ухналів та цвяшків.
— Олександр спробував розв’язати ремінь, але сириця стала наче залізна і насилу піддалася ножеві. -
— Сирицю мне, не дублену шкіру, яловичу, свинячу … — Знаємо, що таке сириця і хто такий мнець.