Я тобі погладжу спину і ти заснеш , — слова Кіри були такі щирі, такі турботливі, що Валух, хоч і сколошканий побаченим сном, але погодився.
Десь гілка тріснула — напевно, хтось чатує, бо птах сколошканий з гущавини летить.