Сорочка або «сорочиця» була довга або коротка; таксамо різного вигляду була свита, одяг з рукавами.
В одному кутку, майже на очах, лежали розрізана нічна білизна, спідня сорочка та руде волосся Лори Ріші.
Хазяйська сорочка, надувшись, котилась, кругла, мов вагітна жінка, і рукавами ловила землю.
— Я також , — почав другий , — так собі своїм простим розумом міркую, що ближча сорочка, ніж кожух.
«Що спільного має пряник з вітряком, а брудна сорочка з стінами намету ?»
Миколай Потоцький, зодягнутий у підбитий вовчим хутром жовнірський плащ, під яким була лише шовкова сорочка, оксамитові бриджі і м’які домашні туфлі, сів поряд у крісло, котре малося точною копією того, у якому відпочивав Конєцпольський.
Сорочка вже тричі з’являлася в хаті і тричі зникала.
Під вечір сорочка кума Свирі випиналася, ніби їжак під одежину вскочив.
Куссау вже підвівся з землі, він мав страшний вигляд: обличчя закривавлене, подерта на шмаття сорочка не при кривала тіло.