Проїхавши декілька миль рівниною, вони виїхали через оливковий гай до пагорбів, де росли коркові дерева, й зупинилися, щоб переснідати самим і погодувати коней.
— Гай-гай, шкода мені того прапорщика, якому доводилось тягати на плечі такенне простирадло й крокувати з ним у поході.
Ти чуєшся мені в глухому шумі, як хвиля надбіжить, і наслухає гай мої самотні стуми, як все одгомонить.
Гай широко розкрив рота, хапаючи повітря: на мить йому здалося, що шлунок от-от вискочить назовні.
Капітан Гай з племінником були вже там — внутрішні райони острова, який вони назвали одним з найпохмуріших і найпустельніших закутнів на землі, справили на них досить безрадісне враження.
Ні скель, ні гір, вони йшли рівниною, за спиною залишився корабель, а попереду зеленів гай.
Дівчина поспішала до моря, часто оглядаючись, хоч і знала, що так рано в святковий день ніхто не прийде в священний гай.
І в ясну ніч літню, коли пахне черешньовий гай, а з поля йде шум надзвичайної тиші, Пилипові легко і добре, як тоді, коли скинув важкі намерзлі чоботи та шинелю.
Якщо ж закортить фруктів, сходи в гай — тубільці дадуть бананів.