І про суботники, і про важку роботу, про все, що зроблено і що можна ще зробити.
У пам’ятку ще живі були різні збори, суботники, мітинги — на захист як не Анжели Девіс, то Луїса Корвалана, а то ще якогось чорта … усі оті збіговиська фашистського штибу, куди всіх заганяли не питаючи згоди.
Що ж, нагарбав за революцію: ліс даром, робочі даром, суботники якісь установляв.
Якісь — вісьта-сельроби, гайта-сельроби, суботники, антихристи — йой, як то не файно, як у селі є така дич …
Якось, двадцятого року, коли почались суботники, депозці й канатники пішли з музикою на Гусище і цілий день копали якісь ями.
ДРБЧ у кухонних розмовах із дочкою він розшифровував не інакше як «ДіРява БоЧка», й переконував Діану бойкотувати суботники.