Вона свято вірила кожному надрукованому в журналі слову.
Сашко ніяк не міг збагнути, навіщо його запросили і яке тут свято, почував себе незручно, але тримався незворушно.
Коттар, який, на думку Тарру, ставав злим на язик, сказав, що тепер кожний день — свято померлих.
На це Филимон: «Те ваше свято приводить мені на гадку свято, що здійснюється вгорі.
І хату прибрала на глянц, певно, якесь свято мало бути.
Завершення року для кожного з нас — подвійне свято.
Одна з русалок знала дещо про принца — вона також бачила свято на кораблі, знала, звідки принц і навіть де його королівство.
І він надумав влаштувати велике свято, але для підготовки такого свята потрібен був час, тож король вирішив зробити перерву на шістдесят днів.
Наближалося свято Купали, і по всіх церквах, мурованих на Горі, по дерев’яних на Подолі, попи-греки і наші почали проповідувати проти поганських старих звичаїв.
Скажіть, Андрію, ламутам, що завтра в нас свято і тому ми відпускаємо їх у стійбище на один день.