Дрібненькими літерами лягали на папір слова: На той світ Іванові Петровичу синові Котляревському ЖАЛІБНА СУПЛІКА Якби ти, славний наш Іване, Почув, що радять громадяче, Як тебе мають шанувать …
Ще ніяка супліка в світі не була написана в такій щирій, нештучній формі, і, може, ні в одну не було вкладено такого незарного почуття, такої глибокої віри в свою правду, такої надії на перемогу над усім тої правди !
Супліка до вельможного пана якоїсь Стефанії Бражнюк.
Перед тим Яну ІІ Казими ‑ ру була вручена «Супліка Війська Запорозького», у котрій викладалися умови, з прийняттям яких українці погоджувалися б визнати свій ва ‑ салітет щодо короля.