«Був на часах я з Евріалом, Ми пильновали супостат, Вони тепер всі сплять повалом, Уже огні їх не горять.
Повстати проти царства її законів — це нещасна велетенська зухвалість, що любить перешкоди, неможливість і марноту, Я супостат повзе.
Ту зброю приймаючи, супостат легко і великих мужів долає.
Я вірю, а тим паче у сі вельми сумні дні, що лукавий ненастанно присутній у людських речах , — і крадькома озирнувся, мовби підозрюючи, що ворог блукає й у сих мурах , — але вірю і в те, що супостат не завше діє безпосередньо.
Німець, звичайно, супостат і звір в образі людини, але нам що до того, ми йому в куми не поліземо.
Так, забрав супостат із собою, комусь, напевне, продав за великі гроші.
Хто лізе в душу братові і топчеться по ній ногами, не брат уже, а ворог і супостат !. .
Повстати проти царства її законів — це нещасна велетенська зухвалість, що любить перешкоди, неможливість і марноту, а супостат повзе.
Що, коли недавній супостат зголоситься бути нашим соузником?
Бо прийде підступний супостат і, борони Боже, прибере лайно наше славноє - лайно слов’янське, православноє !