Біля Порхова я описую (за його ж таки оповіданням) довге, вузьке узгіря, подібне до циклопічного валу, яким іде поштовий тракт майже до Порхова; потім самий Порхов і величну Шелонь, що на її лівому березі стремлять старовинні руїни замку ."
За городом Бузулуком починають проступати плескуваті верховини узгіря «Общій Сыртъ».
Це був рівний (ніде ні з якого боку ані найменшого узгіря) і, неначе білою скатертиною, вкритий тирасою степ.
Плескуваті узгіря правого берега покриті лісом, здебільшого дубовим.