Скоряючись його силі та вікові, уярмлений ними, я віддався роботі з усією запопадливістю.
Уярмлений люд, що терпів до останнього, підвів тепер голову, й од села до села покотилося: «Настав вирішальний час !»
Куди простує цей люд, віками уярмлений, нуждою сповитий, темрявою вкритий?
З цієї точки зору світ виглядатиме то як звичайне місце праці, то як уярмлений раб.
Той піднімає руку і на нас, Щоб волі погасити всю науку, Щоб наш народ уярмлений погас.
Як виявилося, особливо легко завести на манівці народ уярмлений, позбавлений права творити й пізна вати себе на власній державотворчій ниві.