Той мистець, мої панове, хто сміє дивитись уперед, хто вільний, ви розумієте, від так званої логіки, бо в мистецтві логіки немає, а єсть чудодійність, фікція, фантазія, абстракт, нереальність …
І ось те реальне рухається, фікція ж, ота «духова надбудова», лишається на місці, як дрантя , — ні, зникає геть, як пшик.
Взагалі сама ідея глобального контролю над діяльністю людства — фікція !
Вона те пер зовсім не була певна, що те все, відображене так прекрасно і велично в геніяльних творах, що те все імен, но таке й було, а що то не візія талановитих і геніальних, що то не фікція, що то не утеча від дійсності далеко бу деннішої.
— Це така сама фікція, як був Райхскомісаріят «Україна» за німців.
Але ж і досі підтримува-лася фікція скромного «генерального секретаря», що уникає світла рампи й просто виконує колективну волю партії.
А крісло — не фікція, знає кожний, хто хоч раз умощувався в ньому.
— У такому випадку ваша «людина середня» — фікція , — скептично мовив Гнат.
Де ж у світі існує ще така фікція будь-якого права.