Синоніми до слова Хропіти

Але через те, що весь екіпаж човна був зайнятий своїм ділом, а він, Нечай, міг спокійно хропіти на койці, йому було прикро.

Але найдивніше було те, що в жодній хаті ніхто не шепотів, не просив, не гукав: «Синочку, вставай, корову на росу пора гнати», чи: «Лежню, підводься, доки будеш хропіти?

Він навіть уже вихопив шаблю, щоб рубати його шию, але розумний кінь, почувши страшного гада, почав хропіти й кидатись то в той, то в інший бік.

Його збудив сусід, що мешкав через стіну , — ось він перестав хропіти, зітхнув і змучено застогнав.

Старого мисливця це здивувало, та не встиг він подумати, звідки б могла взятися та щілина, як з неї долинув гучний віддих, а потім і хропіння, що здалося Зебові знайомим: так хропіти міг тільки ірландець.

— Та, звісно, не стану , — сказав Фродо, кинувши погляд на Сема, що всміхався, мов невинне дитя , — але вже тепер ні за що не повірю, що ти спиш, навіть якщо хропіти будеш.

Федір, не перестаючи хропіти, прискалив одне око й слідкував жінку.

Відвертав голову від світла, хвилину думав, чи остатися при «умшлягах», чи, може, спробувати банок, та, не рішивши, починав знову хропіти.

Над ранок жандармський сержант, що спав на ліжку під стіною, почав голосно хропіти й виводити носом такі трелі, що Швейк прокинувся.

Далі діло пішло ще гірше, бо Пістрявенький почав голосно хропіти, і хоч як Незнайко його штовхав, він не вгавав.