Хутчіш, доки сходить сонце, доки не знесли на базар з усієї околиці кошики, вщерть наповнені темно-вишневими ягодами його надії …
Хутчіш, а то залишилося десять хвилин до експреса !
Як крикну «пугу !», так тікайте хутчіш у степ, лиш не туди, звідкіль прийшли ми, і не гуртом, а в роздріб.
Тяжко поранений Пустовар стогнав на дорозі, а зв’язаний Нижник, що чув цей стріл, але не знав, чим то все скінчилося, просив хутчіш його розв’язати.
І ти теж утікай, та хутчіш, бо накажу повісити тебе на дереві !
Тоді пацюків охоплював ще більший жах і найближчі з них вискакували на спини інших, щоб хутчіш утекти.
Вона йшла що далі, то хутчіш, кваплячись полишити поселення.
А Піфагорова рука все пурхала над блакитною пілкою, так наче слуга намагався якомога хутчіш позаписувати слова, поки їх не розвіяв вітер.
— Бери хутчіш, а то Павло Петрович незабаром на роботу йтиме, аби не злякався, що я такий довгий.
Тоді їй треба було якомога хутчіш бігти до крамниць, чіпко тримаючи в руці чорного шкіряного гаманця, продиратися крізь натовп і повертатися пізно додому під тягарем провізії.