Його найближчі співробітники, особливо Паліїв, ставили опір такій політиці, бо Дивізія мала мати український характер.
Моя мати живе у Відині на учительську пенсію і майже зовсім не могла допомагати мені, так що я перебивалася тільки на стипендію.
Щоранку вона видряпувалася на стілець, і мати розв’язувала ганчірочки і розчісувала їй кучері.
Звичайно, в Парижі про нього розповідають безліч пліток і неби лиць, але коли людина не хоче мати ворогів, вона не повинна бути політичним сатириком.
Тут можна мати зиск, але за такої «щедрості» мені зоставалося б сидіти на пенсії.
— Я ризикував, викрадаючи цю вашу кляту реліквію, мушу ж я мати відшкодування за моральні збитки.
— Ваша мати була надто лагідною і чуйною, тому й не витримала.
Мати щось їй кричала, але ці слова до неї не доходили.