Самітник, трохи протверезівши, напнув на свій зелений каптан чернечий балахон і, відшукавши у пам’яті кілька латинських фраз, колись завчених напам’ять, вийшов із юрби та мовив:
— Припадаючи до цього святого жертовника і до святої дружини цієї, чи хочеш увійти у великий чернечий образ?
У чернечий ж одягся чин руками преподобного, ревнував постримности його, стільки лише куштував їжі і пиття, щоб не померти з голоду природі тілесній, але і сну мало приймав, стоячи, на натягнутий шнур спираючись.
Прозрівши духом, що має він трудолюбним робітником у подвижницькому житті стати, преподобний Теодосій поклав на нього чернечий образ.
Чернечий дім для пристарілих-Все крутить спогад, мов вітряк, В очах питання помарніле Із тихих слів: «Чого ж це так ?» …
Вона ж, утаївшись від усіх, пішла в монастир дівочий до преподобної княгині Романи-ігумені і просила постригти себе в чернечий образ.
Ігумен же, за радою братії, у день недільний постриг в чин чернечий Даниїла.
Була ж та княгиня вельми благочестива і христолюбна, чернечий чин вельми шанувала і до преподобного отця Кирила мала прихильність.
Змолоду ж Христа полюбивши, покинув світ цей суєтний і в чернечий чин постригся.
Чоловік зняв з голови чернечий клобук, струсив з нього навіяний сніг, обтер рукавом кожуха ікону.