Коли ти, великий білий пан, давай мій зараз один плитка, я хутко шуруй-шуруй твій на судно.
Задихаючись від диму і розгубившись від невиразного гомону, учень завагався, чи сідати йому на лавці поруч з іншими п’яницями, коли раптом почув оклик із глибини шинку : — Гей, Ацтеку, шуруй до нас !
Тоді взявся за стернове весло й гукнув веслярам : — Шуруй-шуруй, хлопці, шуруй-шуруй !
І Ван-Горн міг би й не кричати на веслярів «Шуруй-шуруй, бісові душі !», бо вони й самі налягли на весла скільки було сили, аж позводившися з банок.
Так що ти не кіпішуй, а шуруй на трипдачу і перевірся , — ставлю на місце цього вузьколобого вискочку.
Потім скомандував : — Шуруй до тієї стіни, поможеш згорнути килим.
— Інженере , — заявила Анеля , — забирай свій голий череп з-під сонця і шуруй до пана голови !
Та най би чоловікові яка примха сталаси, та й шуруй, бабо, попід чужі плоти.
Марш від вогню, крутоголовнику, шуруй на десять кроків, бо так тя скопаю, що не рушишся.