Синоніми до слова Що пронизує

Той клич долітає до неба, пронизує уші, Синам Дгрітараштри тривогою сповнює душі.

З переляку аж дух перехопило … Свідомість пронизує думка: всьому кінець.

Коли завершено анаґраматичне відмінювання цього наймення, то вже нічого не залишається, світовий цикл добіг свого кінця, і саме звідси випливає ота потужна втіха, що пронизує поетичний текст.

Ця невидима натура, або Бог, всі створіння пронизує й утримує, скрізь і завжди був, є і буде.

Таким уявлялося йому пекло: погляд, що пронизує геть усе на світі, бачиш усе від краю до краю — і до краю бачиш самого себе.

Стратегічне планування пронизує всі підсистеми діяль-ності підприємства, передбачає їхню зміну на вимоги середовища, використовує всі досягнення зазначених раніше фаз.

Один-однісінький отвір, що пронизує тебе наскрізь.

— питає Мавра замість всього і знов пронизує дівчину оком аж до глибини душі.

Стихія, що стоїть за людиною, пронизує її силою свого притягання.

Поет бачив у ньому своєрідну прелюдію себе самого обіч від свого тодішнього буття і писання, і це справді так — не лише прекрасні і глибокі вірші, а тон, там уперше залунав тон, що пронизує всю подальшу творчість поета.