І Ясочка зраділа, і їй здалось, що та ніч кошмарна їй просто примарилась, і вона, кинувши валізу, заспішила на клич.
— спитала Ясочка, бо й справді місцина мало була схожа на рай.
Врешті не витримавши лихої долі музи, Ясочка жалібно питала:
Ясочка кинулась до тих бевків, але вони лиш тупо бовкнули: «ето нє наша тіріторія», і відвернулись.
Йому знай привиджувалась Галя, весела, як ясочка , — як вона буде бігати по хаті та порядкувати …
Аж тут дзвінок у двері, Ясочка — до дверей відчиняти, а за ними … ой, ґвалт !
Тож Ясочка скоро відбилася від неї і сама собі бовталась у Дніпрі та сушилася на сонечку.
Та Ясочка й головою не встигла кивнути, як хтось тихо покликав її.
Ясочка й подумати не могла, що Алла може з такими … страшними бандюганами дружбу водити !
Хоч Ясочка змалечку була привчена куховарити, але по-простому, по-сільському.