— Панно Ядзуню, Ясочко моя, цвіте рожаний, ви мене на світі тримаєте !
Утішся краще, моя ясочко, подумай, як молитвами чи ще яким спасенним ділом душі його пільгу дати, як, може, був за нею якийсь гріх.
— Дуже кумедно , — перериває її Чарлі , — але помовч поки, ясочко.
— О, якби вона прокинулась і сказала що-небудь ! — мовив він і, нахилившись до дочки, тихенько покликав : — Єво, ясочко !. .
Зійдеться, моя ясочко, дуже-бо він забаг породичатися з полковником, аби й самому вивищитись у Січі.
— Здрастуй, Ясочко , — сказав Левко, кладучи руку на її плече.
І ти, Поллі, ясочко, йди собі, ось зараз матуся дасть чогось і своїй маленькій донечці.
— Не плач, ясочко , — якомога ласкавіше прошепотів він.
— Ясочко моя, він буде й розумнішим, обачливішим від свого батька і не дозволить себе втягнути ні в яку сумнівну історію.
Подивиться було на її старий сотник, подивиться на її пишний зріст і хорошу вроду, порадується батьківським серцем, що дождав на старість собі такої дочки, а часом і посумує: «Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві !