Батіг для коня, вуздечка для віслюка, а палиця для безглуздих.
Батіг ударив його по руках з такою силою, що Тагір відсмикнув їх.
Батіг тричі влипав у спину жінки, і вона, завиваючи, долілиць упала на підлогу.
Батіг зроблено із бичого статевого члена; до нього приєднано три ремені з лосевої шкіри.
Батіг здійнявся в повітрі, і дон Дієго побачив кров, що виступила на голій спині Філіпа.
Батіг повз повільно, розширюючись, аж поки не перетворився на смугу шириною десять сантиметрів.
Батіг і дрючок працювали навперемінки, і зроду ще Біле Ікло не терпів такого немилосердного побою.
Батіг, з посвистом описавши в повітрі дугу, обпік Тагірове плече, залишивши на ньому набряклий рубець.
Батіг завібрував, зігнувся, пісок під ним здувся, й на поверхню вилізла чорна півсфера з блимаючим оком на боці.
Водночас він призначив збір військ під горою Батіг, явно мріючи не лише про шлюбний вінок, але й про лаври переможця.
Батіг злітає в червонясте небо, довгий та в’юнкий, тонким дротяним охвістям безжально обвиває Шепталові спину й гостро впивається в тіло.
Тиміш Хмельниченко сполучився з Богуном, і вони разом пішли на Буг до гори Батіг, де стояв з польським військом коронний гетьман Калиновський.
Батіг, що зметнувся для удару, завис у повітрі, коли Таліс, стривожена виразом обличчя жертви, швидко, немов кішка, обернулася подивитися на те, що її так налякало.
І коня ти кохала, славного в битві , — Батіг і вуздечку йому ти судила, Сім поприщ скакати йому ти судила, Мутне пійло йому ти судила, Його матері, Сілілі, ти судила ридання.
Польний гетьман Калиновський станув табо ром у Брацлавщині, коло міста Ладижина, на рівнині коло гори Батіг, щоб держати в послусі непокірне місцеве селянство і не пустити Тимоша Хмельниченка з відділом козаків у Молда вію.