Це був трохи вищий середнього росту, худорлявий жвавий дідок, а не похмурий відлюдько, як можна було чекати.
Взагалі це найбільший відлюдько, якого я будь-коли знав.
Але Відлюдько Макензі прийшов до них сам, і в його способі поводитися була чарівна суміш покірливості, панібратства, самовладання й нахабства.
Відлюдько Макензі невиразно усвідомлював дику величність тієї картини, коли поглядом перебігав по завинених у хутро рядах, шукаючи, кого нема.
З першого погляду було знати, що Відлюдько Макензі належав до піонерів Півночі.
Той же монастир на горі, як відлюдько, сумний і одинокий.
Та хіба ж вона знала, що цей відлюдько такий лихий?
— Це Аспар, отой гот-відлюдько посягнув на Корнелію.
І сам же не уникне … Пропаде в своїй оранжереї, відлюдько …" Громадським захисником Нескуби виступав Ілвала.
Коли Відлюдько Макензі, з великим згортком під пахвою, відхилив запинало Тлінг-Тінегового вігваму, в таборі аж гуло.