А ми ходили й ходили, туди й назад, вйо, і вйо, і гейта, і шляк би тебе трафив, і вісьта-вертай, і скиби клалися за нами, скиби з чорних сліз і липкої недолі.
Треба нам повертати вісьта, понад балку з озерцем.
— Але й найкращий візник далеко не заїде, коли коні погані , — казав гетьман , — коли один все гайта тягне, а другий вісьта повертає.
Москаль почвалав гайта, Одарці треба брати вісьта.
— Гей, та то не шіфа, ви заблудили, беріть вісьта !
А то москаль туди, а ми сюди, він гайта, а ми вісьта.