Але зосталася страшенна кволість, і Ван-Горн, скинувши із себе укривала та впізнавши Джеррі, заснув міцним здоровим сном.
— Когось переїхали й не можуть витягти , — пояснив Ван-Горн.
Горн підскочив, наче справжня рись, м’яко і спритно, танцююче.
А Ван-Горн, принісши собі знизу сухе укривало, ліг на палубі спати, і Джеррі вмостився в нього під пахвою, поклавши голову йому на плече.
— Дивіться, дивіться, який щасливий збіг обставин , — сказав, під' їхавши ступою, Урбан Горн.
— Я прибув у Шльонськ , — Урбан Горн проігнорував іронію , — заради особистої помсти.