Так усталилося в нашій класиці й живому народному мовленні, отож нема чого від цього відступатись: «Не до пари голубоньці горобець, хоч який він прехороший молодець» (Л. Глібов).
Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець: Треба мені, сизокрилій, голубка, Як хорошій дівчиноньці козака.
Філомена, чувши не раз, яке почесне листя з лавра і скільки поваги додає воно тим, кого ним достойно увінчано, підбігла хутенько до лавровини, зірвала кілька віточок, звила прехороший вінок та й поклала на голову Пампінеї.
Молодому хлопцеві пригадався май минувшого року, препишний та прехороший, коли зайнялось його серце коханням на братовому весіллі.
Там трактир прехороший, туди всі господа в' їжджають , — сказав візник і, не слухаючи моїх розпитувань, поїхав, куди хотів.