І почорніло на душі, і сумно було їй дивитись на цей присмерк, що йде над сірими калюжами її понурого містечка.
Сонячне світло, сто крат заломлене й відбите кронами дерев, просякає на землю вже лише як зелений присмерк.
У вікно раптом заглядає присмерк і завішує його невидимим сірим серпанком.
Сонце, мабуть, упливло за обрій, і в лісі ходив уже важкий присмерк.
Розчинилися переді мною двері в прекрасний вечірній присмерк.
Коли ми відсилали Б’янку, над Шипшиновою Долиною вже залягав присмерк.
Засвітились на стінах бра, і приємний присмерк оповив людей.
Заходить сонце і кораблі з руськими воями поглинає символічний присмерк.
Наступної миті він вихопив з кобури свій пістолет і вистрелив у присмерк, у жовті шати, в блакитну маску.